1. Словник української мови в 11 томах

викрадений

ВИ́КРАДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́красти.

*Образно. Злата Прага… В цей день вона була справді золотою. Наче всі попередні весни, викрадені в неї окупантами, зараз повернулися їй потрійною своєю дзвінкістю, розкішшю сонця, повноводдям музики (Гончар, III, 1959, 457).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрадений — ви́крадений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викрасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрадений — ВИ́КРАДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́красти. Викрадений зловмисником мобільний телефон був знайдений правоохоронцями і повернений власникові (з газ.); * Образно. Злата Прага... В цей день вона була справді золотою. Словник української мови у 20 томах
  4. викрадений — Ви́крадений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)