1. Словник української мови в 11 томах

викупаний

ВИ́КУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́купати.

Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу (Гончар, Таврія.., 1957, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викупаний — ви́купаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викупаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викупати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викупаний — ВИ́КУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́купати. По покоях бігав шпіц Шуфітель, викупаний і вичесаний, біленький, як з вати (Б. Лепкий); Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу (О. Словник української мови у 20 томах