викуповувати
ВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і ВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́куплять; док., перех.
1. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу.
Джеря мусив везти хліб на базар, продати і.. викупить кожуха (Н.-Лев., II, 1956, 187);
Заставлену за борги друкарню після його [Івана Федорова] смерті викупило Львівське братство (Іст. УРСР, І, 1953, 173).
2. Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату.
[Неофіт-раб:] Якби ви щиро помогти хотіли.., могли б рабів з неволі викупляти (Л. Укр., II, 1951, 232);
Раз прийшлося і з острога викупати [Нечипора] (Кв.-Осн., II, 1956, 103);
Через недовгий час батько викупив Явдоху у князів з кріпацтва (Збірник про Кроп., 1955, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викуповувати — викупо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викуповувати — -ую, -уєш і викупляти, -яю, -яєш і викупати, -аю, -аєш, недок., викупити, -плю, -пиш; мн. викуплять; док., перех. 1》 За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу. 2》 Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викуповувати — ВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, розм. ВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́куплять; док. 1. що. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь, віддане в заставу. Джеря мусив везти хліб на базар, продати і .. Словник української мови у 20 томах
- викуповувати — Викупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)