1. Словник української мови в 11 томах

викінченість

ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2.

Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п’єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (Собко, Стадіон, 1954, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викінченість — ви́кінченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. викінченість — -ності, ж. Абстр. ім. до викінчений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викінченість — ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2. Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п'єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (В. Словник української мови у 20 томах