1. Словник української мови в 11 томах

вилежувати

ВИЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка.

1. Лежати протягом певного часу внаслідок хвороби, втоми і т. ін.

— Так що, повинна тобі сказати, вилежуй спокійно та скоріше видужуй (Коз., Сальвія, 1959, 223);

[Яким:] Востаннє вже так оддубасив [Катрю], що більш тижня вилежала (Кроп., II, 1958, 355).

2. Те саме, що виле́жуватися 2.

Щоб уся вовна набула однакової вологості, зразки її вилежували протягом доби після їх взяття від овець (Соц. твар., 1, 1956, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилежувати — виле́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилежувати — -ую, -уєш, недок., вилежати, -жу, -жиш, док., перех. і без додатка. 1》 Лежати протягом певного часу внаслідок хвороби, втоми і т. ін. 2》 Те саме, що вилежуватися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилежувати — ВИЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЕЖАТИ, жу, жиш, док. 1. Лежати протягом певного часу через хворобу, втому і т. ін. – Так що, повинна тобі сказати, вилежуй спокійно та скоріше видужуй (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вилежувати — див. лежати; спати Словник синонімів Вусика
  5. вилежувати — Вилежувати, -жую, -єш сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл. 1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її. 2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала. Ном. № 13923. Словник української мови Грінченка