1. Словник української мови в 11 томах

вилив

ВИ́ЛИВ, у, ч.

1. Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси.

Магма, що виливається через щілини, переважно буває плинна (рухома).., і тому.. при виливах не утворюються вулканічні конуси (Курс заг. геол., 1947, 220).

2. перен. Висловлення, вираження почуттів.

Я розповів знайомому власну любовну трагедію. Ви розумієте — мій біль безугавно шукав виливу (Вільде, Ти мене не любив, 1957, 14).

3. діал. Повінь.

Побудовані були кашиці (загати).., щоб охоронити село від виливу (Фр., VI, 1951, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилив — ви́лив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вилив — -у, ч. 1》 Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси. 2》 перен. Висловлення, вираження почуттів. 3》 діал. Повінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилив — ВИ́ЛИВ, у, ч. 1. Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси. Магма, що виливається через щілини, переважно буває плинною (рухомою), і тому під час виливів не утворюються вулканічні конуси (з наук. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. вилив — ВИ́ЛИВ (вихід назовні якої-небудь рідини, рідкої маси), ВИ́ПЛИВ рідше; ВИЛИВА́ННЯ, ВИТІКА́ННЯ (про недок. дію). Вилив нафти в море стався після пожежі (з журналу); Собака реагує (на виклик рефлексу) виливанням слини (з журналу)... Словник синонімів української мови