1. Словник української мови в 11 томах

вимарений

ВИ́МАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́марити.

[Орест:] Недарма люди завжди старались заселить порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним, вимареним (Л. Укр., II, 1951, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимарений — ви́марений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимарений — ВИ́МАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́марити. Молодик стояв теж як укопаний, але зовсім не з переляку, а тому, що ця дівчина .. не тільки цілком відповідала його вимареному ідеалові жіночої краси, .. а ще мала у собі щось нове (Ю. Словник української мови у 20 томах