вимикання

ВИМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вимика́ти.

На [пральній] машині встановлено реле часу з автоматичним вимиканням (Рад. Укр., 21.VIІ 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимикання — вимика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вимикання — -я, с. Дія за знач. вимикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимикання — ВИМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вимика́ти. Деякі моделі терморегуляторів можна програмувати на вмикання та вимикання в певні години, скажімо, коли господарі йдуть із дому і повертаються (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах