1. Словник української мови в 11 томах

вимрівати

ВИМРІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МРІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Виношувати у думці, у мріях; створювати в уяві.

Радість прийшла несподівана і зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (Вас., І, 1959, 283);

У себе, на семінарійній лаві,.. він вимріював майбутню любов (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 58);

Я не годна бути для вас такою, якою вимріяла собі ваша душа (Коб., III, 1956, 229);

Там канали такі, що і вимріять в казці не міг (Гірник, Друзі.., 1953, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимрівати — вимріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимрівати — -аю, -аєш і вимріювати, -юю, -юєш, недок., вимріяти, -ію, -ієш, док., перех. Виношувати у думці, у мріях; створювати в уяві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимрівати — ВИМРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МРІЯТИ, ію, ієш, док., кого, що. Виношувати в думках, у мріях; створювати в уяві. Радість прийшла несподівана і зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (С. Словник української мови у 20 томах
  4. вимрівати — див. мріяти Словник синонімів Вусика
  5. вимрівати — ВИМРІ́ЮВАТИ (створювати в уяві, думках, мріях), ВИМРІВА́ТИ, ВИМА́РЮВАТИ, ОБМА́РЮВАТИ рідко; ОМРІ́ЮВАТИ (виношувати в думках). — Док.: ви́мріяти, ви́марити, обма́рити, омрі́яти. Її я вимріяв собі в ночах глухих безсонних... (В. Словник синонімів української мови