1. Словник української мови в 11 томах

виміркуваний

ВИ́МІРКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́міркувати.

Вона була убрана по-буденному, але в тому недбайному [недбалому] убранні було знать добре виміркуване кокетство (Н.-Лев., І, 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виміркуваний — ви́міркуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виміркуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виміркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виміркуваний — ВИ́МІРКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́міркувати. Вона була убрана по-буденному, але в тому недбайному [недбалому] убранні було знать добре виміркуване кокетство (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах