1. Словник української мови в 11 томах

винищувальний

ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для винищування кого-, чого-небудь.

Партія поставила вимогу — створити винищувальні батальйони для боротьби проти німецьких парашутистів-диверсантів (Ком. Укр., 7, 1961, 46);

Винищувальна авіація;

// Який несе з собою винищення кого-, чого-небудь.

Немає у людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винищувальний — вини́щувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. винищувальний — -а, -е. Признач. для винищування кого-, чого-небудь. Винищувальна авіація. || Який несе з собою винищення кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винищувальний — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для винищування кого-, чого-небудь. Сотні добровольців йшли в народне ополчення, винищувальні полки, на передову лінію фронту (з публіц. літ.); Винищувальна авіація; // Який несе із собою винищення кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. винищувальний — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)... Словник синонімів української мови