винність

ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний¹ 1.

Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Гр., II, 1963, 89);

Висновок експерта є одним з видів доказів, який поряд з іншими видами має важливе значення для.. встановлення ступеня винності підсудного (Рад. право, 2, 1960, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винність — ви́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. винність — -ності, ж. Абстр. ім. до винний I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винність — ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний¹ 1. Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Б. Грінченко); Висновок експерта є одним із видів доказів, який разом з іншими видами має важливе значення для встановлення ступеня винності підсудного (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. винність — Ви́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)