виноградик
ВИНОГРА́ДИК, а, ч. Зменш. до виногра́д.
[Мотря:] Ох, і виноградик же! Ох, виноградик! Хоч поласую ним, поки зятьок спить та онучки нема… (Мороз, П’єси, 1959, 333).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виноградик — виногра́дик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виноградик — -а, ч. Зменш. до виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виноградик — ВИНОГРА́ДИК, а, ч. Зменш.-пестл. до виногра́д. – Ой, солодкий який! – сказала Лисиця. – Іди, Їжачку, іди, братику! Далі ще солодший виноградик! (з казки); [Мотря:] Ох, і виноградик же! Ох, виноградик! Хоч поласую ним, поки зятьок спить та онучки нема... Словник української мови у 20 томах