виношування

ВИНО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вино́шувати 1, 2.

Материнство лежить в основі творчості письменника, а саме: зародження образу, виношування твору й, нарешті, народження його (Тич., III, 1957, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виношування — вино́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виношування — -я, с. Дія за знач. виношувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виношування — ВИНО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вино́шувати 1, 2. Виношування дитини і початок материнства може стати найкращим періодом у житті жінки (із журн.); Незвичайний спосіб виношування яєць “практикують” ракоподібні тварини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах