виношування
ВИНО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вино́шувати 1, 2.
Материнство лежить в основі творчості письменника, а саме: зародження образу, виношування твору й, нарешті, народження його (Тич., III, 1957, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виношування — вино́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виношування — -я, с. Дія за знач. виношувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виношування — ВИНО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вино́шувати 1, 2. Виношування дитини і початок материнства може стати найкращим періодом у житті жінки (із журн.); Незвичайний спосіб виношування яєць “практикують” ракоподібні тварини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах