1. Словник української мови в 11 томах

виношуватися

ВИНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́НОСИТИСЯ, иться, док.

1. Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг).

2. тільки недок. Пас. до вино́шувати 1, 2.

Я. Галан висміює маячні плани походу на Київ, що виношувались "святим Юром" та жовто-блакитною зграєю (Іст. укр. літ., II, 1956, 606).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виношуватися — вино́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виношуватися — -ується, недок., виноситися, -иться, док. 1》 Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг). 2》 тільки недок. Пас. до виношувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виношуватися — ВИНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́НОСИТИСЯ, иться, док. 1. Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг). Речі зі штучної шкіри швидко виношуються, втрачаючи форму (з газ.); Новонародженій дитині багато одягу купувати не варто. Словник української мови у 20 томах
  4. виношуватися — див. хвалитися Словник синонімів Вусика
  5. виношуватися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док. Словник синонімів української мови
  6. виношуватися — Виношуватися, -шуюся, -єшся сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться. Словник української мови Грінченка