1. Словник української мови в 11 томах

випивачка

ВИПИВА́ЧКА, и, ж., фам. Те саме, що ви́пивка.

— Чую носом, де в хаті добра випивачка! (Н.-Лев., III, 1956, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випивачка — випива́чка іменник жіночого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
  2. випивачка — -и, ж., фам. Те саме, що випивка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випивачка — ВИПИВА́ЧКА, и, ж., фам. Те саме, що ви́пивка. – Чую носом, де в хаті добра випивачка! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. випивачка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст. Словник синонімів української мови