1. Словник української мови в 11 томах

виписаний

ВИ́ПИСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́писати.

Ордер на одну з кімнат був виписаний на ім’я Лариси (Руд., Остання шабля, 1959, 344);

Були на ній [чашці] виписані гірлянди квіток (Л. Укр., III, 1952, 485);

Детально виписаний портрет льотчика ми зустрічаємо у Володимира Сосюри (Тич., III, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виписаний — ви́писаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виписаний — Ви́писаний. Оголошений (про конкурс, вибори тощо). Конкурси виписані для обсадженя місця учителя при школах в Кечері і Низших Шерівцяхзвикладовою мовою рускою (Б., 1895, 14, 4) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. виписаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виписати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виписаний — ВИ́ПИСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́писати. Не помогли жодні ліки, що були виписані в найновішій лікарській книзі (Н. Королева); Ордер на одну з кімнат був виписаний на ім'я Лариси (М. Словник української мови у 20 томах