1. Словник української мови в 11 томах

випраний

ВИ́ПРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас мин. ч. до ви́прати.

Марія Іванівна стояла, схилившись над дерев’яними ночвами, й викручувала випрані сорочки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випраний — ви́праний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випраний — ВИ́ПРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́прати. Матрас [матрац] старанно вибито, застелено щойно випраним простирадлом і блакитною з білими лілеями .. ковдрою (Б. Словник української мови у 20 томах