1. Словник української мови в 11 томах

виприснути

ВИ́ПРИСНУТИ, ну, неш, док.

1. перех. Однокр. до випри́скувати.

2. неперех. Випасти, вирватися звідки-небудь, з чогось, кудись.

— За тебе п’ю, — від сили зміг: — Коханий мій Оскаре! — І кухоль виприснув до ніг, неначе від удару (Граб., І, 1959, 420);

Одарка махнула батогом, воли рушили, але плуг виприснув ту ж мить із рук хлопцевих і перекинувся (Л. Янов., І, 1959, 422);

// Швидко і спритно вибігти, вискочити звідки-небудь, кудись.

За якусь хвилину кицьки виприснули з ящика, дременули хто куди (Збан., Мор. чайка, 1959, 188);

Благеньке кільце навколо партизанів не витримало, і ті прорвалися за його межі. А як тільки вони виприснуть у дюни — шукай вітру в полі! (Загреб., Європа 45, 1959, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виприснути — ви́приснути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виприснути — -ну, -неш, док. 1》 перех. Однокр. до виприскувати. 2》 неперех. Випасти, вирватися звідки-небудь, з чогось, кудись. || Швидко і спритно вибігти, вискочити звідки-небудь, кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виприснути — ВИ́ПРИСНУТИ див. випри́скувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виприснути — ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ рідше, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ (ковзаючи, поковзом); ВИСКА́КУВАТИ розм. Словник синонімів української мови