1. Словник української мови в 11 томах

випручуватися

ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ВИПРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ПРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Пручаючись, звільнятися, вириватися з чогось, від кого-, чого-небудь.

Оксана аж злякалася… Нічого їй робити, треба вириватися та випручуватись (Кв.-Осн., II, 1956, 438);

Могутньо струшували з себе хлопці купи ворогів, випручувались наверх, як богатирі (Гончар, Таврія.., 1957, 289);

Він застогнав і почав випручатись з поворозок (Коцюб., І, 1955, 74);

Старий чабан випручався від матросів, що злегка тримали йога під руки, і почав проштовхуватися наперед (Кучер, Прощай.., 1957, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випручуватися — випру́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випручуватися — -уюся, -уєшся і випручатися, -аюся, -аєшся, недок., випручатися, -аюся, -аєшся, док. Пручаючись, звільнятися, вириватися з чогось, від кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випручуватися — ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ВИПРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ПРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Пручаючись, звільнятися, вириватися з чогось, від кого-, чого-небудь. Оксана аж злякалася... Нічого їй робити, треба вириватися та випручуватись (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. випручуватися — ВИРИВА́ТИСЯ (з силою звільнятися від кого-, чого-небудь), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, ВИПРУЧА́ТИСЯ, ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ВИБИВА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИСЯ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови