випустити

ВИ́ПУСТИТИ див. випуска́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випустити — ви́пустити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випустити — див. випускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випустити — ВИ́ПУСТИТИ див. випуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випустити — Не випускай землі з рук, бо діти прокленуть. Пересторога батьків своїм синам, щоб не збували землі, бо це їхній хліб. Що раз випустиш, того вже не зловиш. Рибацький досвід. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. випустити — випуска́ти / ви́пустити ві́жки з свої́х рук. Поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький); З’явилась розгубленість. Фразеологічний словник української мови
  6. випустити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. випустити — Ви́пустити см. випускати. Словник української мови Грінченка