1. Словник української мови в 11 томах

випхнути

ВИПХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до випихати.

Гладкого й зблідлого Синявіна випхнули на двір із хати, і він упав під арбу (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 104);

— Аби вас випхнути з села, а то ви мені і за вухом не свербите. А випхнути треба, бо зовсім пропаде Хведір (Панас Мирний, III, 1954, 54);

Багато людей було тієї думки, що опікуни Ладики силоміць випхнули Олену за бсгослова Річинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випхнути — ви́пхнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випхнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до випихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випхнути — ВИ́ПХНУТИ див. випиха́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випхнути — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови