випікання
ВИПІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випіка́ти.
Посідали [Іван з Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва, заклопотаного.. справою випікання весільного коровая (Смолич, Мир.., 1958, 39);
*Образно. Сатирики і гумористи плідно продовжують традиції Остапа Вишні, головна з яких — гостре реагування на всі запити сучасності, випікання суспільних болячок і виразок (Вітч., 8, 1967, 136).
◊ Випіка́ння оче́й — уїдливі дорікання, докоряння чим-небудь.
Лучче в чужій хатині, та весело, ніж у своїй, та невгіддя.., та випікання очей (Барв., Опов.., 1902, 441).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випікання — випіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- випікання — -я, с. Дія за знач. випікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випікання — ВИПІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випіка́ти. Посідали [Іван із Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва, заклопотаного .. справою випікання весільного короваю (Ю. Смолич); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- випікання — Випіка́ння, -ня с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441. Словник української мови Грінченка