висадження

ВИ́САДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́садити 1, 2, 4.

Оскільки цвітіння зменшує силу вегетативного росту, слід у перші роки після висадження дерев у саду видаляти суцвіття (Колг. Укр., 10, 1958, 34).

— На перший раз ми тебе усуваємо від справи з висадженням кінотеатру… — Дядьку Мишо, за що? — з одчаєм вигукує Федь (Ю. Янов., IV, 1959, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висадження — ви́садження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висадження — Взрывание — explosion — Sprengen, Schießarbeiten — процес збудження детонації зарядів ВР в заданій послідовності та в заданий момент часу засобами, що забезпечують безпечність цієї роботи. Розрізнюють В. первинне (вибухова відбійка г.п. Гірничий енциклопедичний словник
  3. висадження — -я, с. Дія за знач. висадити 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висадження — ВИ́САДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́садити 1, 2, 4. Будуть проведенi титанiчнi роботи щодо вiдновлення та висадження нових лiсiв, щодо збереження унiкальної краси Карпат (О. Бердник); Кожен брусок толу розраховано – на висадження мосту стільки-то треба, на водокачку – стільки-то (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах