висваритися
ВИ́СВАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Просваритися протягом певного часу, виливаючи все своє незадоволення, злість.
— Войцехова рано була десь там на хрестинах, вернула аж об одинадцятій.. Потім поки висварилася з чоловіком, потім поки розпалила огонь і зварила бульби до борщу, то й перша минула (Фр., VI, 1951, 141);
// Закінчити, перестати сваритися.
— Чого вам треба? — спитала вона згодом, коли Ганський, висварившись, сів віддалік на край лави (Рибак, Помилка.., 1956, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висваритися — ви́сваритися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- висваритися — [висвариетиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -риес'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
- висваритися — -рюся, -ришся, док., розм. Просваритися протягом повного часу, виливаючи все своє невдоволення, злість. || Закінчити, перестати сваритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висваритися — ВИ́СВАРИТИСЯ див. висва́рюватися. Словник української мови у 20 томах
- висваритися — Ви́сваритися, -рюся, -ришся гл. Перестать ссориться. Словник української мови Грінченка