1. Словник української мови в 11 томах

висвердлювати

ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВЕРДЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Свердлячи, робити отвір, заглибину в чому-небудь.

Для закріплення роликів у стінці пробивають або висвердлюють невеличкий круглий отвір (Монтаж і ремонт.., 1956, 22);

*Образно. Сердита прозелень панських очей висвердлює рештки гідності з обличчя Пігловського (Стельмах, Хліб.., 1959, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвердлювати — висве́рдлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висвердлювати — Свердлити, вертіти, вивірчувати, виверчувати. Словник синонімів Караванського
  3. висвердлювати — -юю, -юєш, недок., висвердлити, -лю, -лиш, док., перех. Свердлячи, робити отвір, заглибину в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висвердлювати — ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВЕРДЛИТИ, лю, лиш, док., що. Свердлячи, робити отвір, заглибину в чому-небудь. Той сидів на дровітні й дротом висвердлював у бузиновому цурпалку дірочку (К. Словник української мови у 20 томах
  5. висвердлювати — СВЕРДЛИ́ТИ (робити свердлом заглибину, отвір), СВЕРДЛУВА́ТИ, ПРОСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВЕРТІ́ТИ, БУРИ́ТИ (буром — звичайно ґрунт, гірську породу). — Док.: просвердли́ти, ви́свердлити, ви́вертіти, пробурити. Словник синонімів української мови
  6. висвердлювати — Висве́рдлювати, -длюю, -длюєш; ви́свердлити, -длю, -длиш, -длять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)