1. Словник української мови в 11 томах

висвист

ВИ́СВИСТ, у, ч. Дія за знач. висви́стувати і ви́свиснути, а також звуки, утворювані цією дією.

Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (Вас., II, 1959, 63);

З висвистом крутилося розмальоване коло (Гончар, Таврія.., 1957, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвист — ви́свист іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. висвист — -у, ч. Дія за знач. висвистувати і висвиснути, а також звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвист — ВИ́СВИСТ, у, ч. Дія за знач. висви́стувати і ви́свиснути, а також звуки, утворювані цією дією. Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (С. Словник української мови у 20 томах