1. Словник української мови в 11 томах

висковзаний

ВИ́СКОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сковзати.

Швидко вибралась [дівчинка] за село, задріботіла битою дорогою, висковзаною багатьма полозками (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висковзаний — ви́сковзаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висковзаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висковзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висковзаний — ВИ́СКОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сковзати. Швидко вибралась [дівчинка] за село, задріботіла битою дорогою, висковзаною багатьма полозками (І. Цюпа); Швидкому підйому на вершину перешкоджало висковзане каміння (з газ.). Словник української мови у 20 томах