вислання

Значення в інших словниках

1. вислання — ви́слання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вислання — -я, с. Дія за знач. вислати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вислання — ВИ́СЛАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́слати¹. Потоцький не довіряв січовій старшині, щоб вона по-доброму видала Хмельницького, і тому недовго по висланні листа післав знатніше військо, яке мав під рукою, на Січ (А. Словник української мови у 20 томах
4. вислання — ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М. Словник синонімів української мови