1. Словник української мови в 11 томах

висловлювати

ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.).

Він став щось висловлювати по-якутськи швидко та палко, але що, я не міг розібрати (Граб., III, 1960, 93);

Говорили [бійці] про свої пригоди, висловлювали свої думки й поради (Сміл., Зустрічі, 1936, 201);

Пронька.. з захопленням висловив бажання приєднатися до мандрівника (Донч., VI, 1957, 14);

Був не в силі я висловить муки, що туманила думи мої. Ми мовчали, і сльози розлуки напливали на вії твої (Сос., II, 1958, 119);

// перен. Виражати тим чи іншим способом.

Часом можна висловить пейзажем Те, для чого слів нема людських (Рильський, III, 1961, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висловлювати — висло́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висловлювати — ВИСЛОВЛЮВАТИ – ВИМОВЛЯТИ – ВИГОВОРЮВАТИ Висловлювати, -юю, -юєш, висловити, -влю, -виш. Передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом. Літературне слововживання
  3. висловлювати — (души) говорити, казати, викладати, <�ви>повідати, передавати, р. ясувати; (ідею) висувати, пропонувати; (закон) формулювати. Словник синонімів Караванського
  4. висловлювати — -юю, -юєш, недок., висловити, -влю, -виш; мн. висловлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). || перен. Виражати тим чи іншим способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. висловлювати — ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., що. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Язик мудрих – то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  6. висловлювати — висловлювати: ◊ висловлювати кондолє́нцїі́ → кондолєнція Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. висловлювати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  8. висловлювати — ВИРАЖА́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо), ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ (твердження). — Док.: ви́разити, ви́словити, ви́явити, ви́лити, ви́лляти, сформулюва́ти. Словник синонімів української мови
  9. висловлювати — Висло́влювати, -ло́влюю, -влюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. висловлювати — Висловля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у. Словник української мови Грінченка