1. Словник української мови в 11 томах

виснажливість

ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. висна́жливий;

// Властивість піддаватися виснаженню.

У хворих [на травматичну епілепсію] були виявлені підвищена виснажливість і легка гальмівність вищої нервової діяльності (Фізіол., II, 6, 1956, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажливість — висна́жливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виснажливість — -вості, ж. Властивість за знач. виснажливий. || Властивість піддаватися виснаженню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виснажливість — ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. висна́жливий. У хворих на травматичну епілепсію було виявлено підвищену виснажливість і легку загальмованість вищої нервової діяльності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах