1. Словник української мови в 11 томах

вистежувати

ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи інших прикметах.

По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотних річок збіджених, змордованих людей (Коцюб., І, 1955, 335);

// Стежачи, слідкуючи, виявляти, викривати.

Засівши на протилежному узліссі, через поле, ворог мовчки вистежував найменший рух на нашім боці (Кач., І, 1958, 502);

— Чи не тітки часом оце вистежили мене? (Н.-Лев., IV, 1956, 236);

Була думка вистежити якусь дичину (Донч., II, 1956, 30);

[Ніна:] Товариш комісар! Ми вистежили хату, В якій гулять зібрались офіцери. Зняли ми варту. Кинули гранати (Дмит., Драм. тв., 1958, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистежувати — висте́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистежувати — Вистерігати, стежити, слідкувати, винишпорювати, винюхувати; (дичину) натрапляти <�нападати> на слід чий; пор. ШПИГУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. вистежувати — -ую, -уєш, недок., вистежити, -жу, -жиш, док., перех. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи інших прикметах. || Стежачи, слідкуючи, виявляти, викривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистежувати — ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТЕЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи за іншими прикметами. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотних річок збіджених... Словник української мови у 20 томах
  5. вистежувати — див. дивитися; стежити; шукати Словник синонімів Вусика
  6. вистежувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. вистежувати — Висте́жувати, -жую, -жуєш; ви́стежити, -тежу, -тежиш, -тежать; ви́стеж, ви́стежмо, -тежте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)