1. Словник української мови в 11 томах

вистражданий

ВИ́СТРАЖДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́страждати 2.

Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції принесла Україні бажану, вистраждану народом, виплекану в його мріях і думках свободу і поклала початок новій, славній епосі в його історії (Іст. УРСР, II, 1957, 726);

Вона сказала слова, добре обмірковані і вистраждані, рішення прийняла безповоротно і змінювати його не збиралася (Собко, Звич. життя, 1957, 220);

// у знач. прикм. Який зазнав багато страждань.

Не мав наміру [Саїд] в чімсь перечити, терзати болями стару, вистраждану жінку, матір! (Ле, Міжгір’я, 1953, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистражданий — ви́стражданий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вистражданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вистраждати 2). || у знач. прикм.Який зазнав багато страждань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистражданий — ВИ́СТРАЖДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́страждати 2. Вона сказала слова, добре обмірковані і вистраждані, рішення прийняла безповоротно і змінювати його не збиралася (В. Собко); Цінуйте серцем вистраждану мить (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вистражданий — ВИ́СТРАЖДАНИЙ (який зазнав багато страждань; здобутий важкою працею, великими зусиллями), ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й рідше. Не мав наміру (Саїд).. терзати болями стару, вистраждану жінку, матір! (І. Словник синонімів української мови