1. Словник української мови в 11 томах

вистрибати

ВИ́СТРИБАТИ, аю, аєш, док. Стрибаючи, видалитися звідки-небудь, з’явитися десь.

На дорогу з двору вистрибали кізки, Стали гризти кору білої берізки… (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистрибати — ви́стрибати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистрибати — -аю, -аєш, док. Стрибаючи, видалитися звідки-небудь, з'явитися десь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистрибати — ВИ́СТРИБАТИ, аю, аєш, док. Стрибаючи, видалитися звідки-небудь, з'явитися десь. На дорогу з двору вистрибали кізки, Стали гризти кору білої берізки... (П. Воронько); // Прострибати певний проміжок часу або певну відстань. Словник української мови у 20 томах