1. Словник української мови в 11 томах

вистрочений

ВИ́СТРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́строчити.

На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (Головко, II, 1957, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистрочений — ви́строчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вистрочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вистрочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистрочений — ВИ́СТРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́строчити. На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (А. Головко); Ось як одягаються татари. Словник української мови у 20 томах