1. Словник української мови в 11 томах

висукувати

ВИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУКАТИ, ви́сукаю, ви́сукаєш і ви́сучу, ви́сучиш, док. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін.

Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою (Мирний, III, 1954, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висукувати — вису́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висукувати — -ую, -уєш, недок., висукати, висукаю, висукаєш і висучу, висучиш, док. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висукувати — ВИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУКАТИ, ви́сукаю, ви́сукаєш і ви́сучу, ви́сучиш; наказ. сп. ви́сукай і ви́сучи; док., що. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. висукувати — Висукувати, -кую, -єш сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134. Словник української мови Грінченка