висів

ВИ́СІВ, у, ч., с. г.

1. Дія за знач. висіва́ти і ви́сіяти (у 1 знач.).

Минув тиждень з дня висіву насіння в парник (Десняк, I, 1955, 307);

Приморожене вологе насіння.. при висіві його в поле дає зріджені сходи, кволі і хворобливі рослини (Наука.., 9, 1956, 20).

2. Те, що висівають.

Деякий вплив на якість зерна мають і строки сівби та норми висіву (Хлібороб Укр., 7, 1966, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висів — ви́сів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. висів — -у, ч., с. г. 1》 Дія за знач. висівати і висіяти (у 1 знач.). 2》 Те, що висівають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висів — ВИ́СІВ, у, ч. 1. Дія за знач. висіва́ти, ви́сіяти 1. Минув тиждень з дня висіву насіння в парник (О. Десняк); Я .. став на ноги, але .. з отією озимкою вже було запізно: для висіву її минули всі строки. Закінчувався вересень (Є. Словник української мови у 20 томах