1. Словник української мови в 11 томах

витавруваний

ВИ́ТАВРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́таврувати.

Тяжко їй запам’ятати оці страшні п’ять знаків, витавруваних на руці (Хижняк, Тамара, 1959, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витавруваний — ви́тавруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витавруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витаврувати. || витаврувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витавруваний — ВИ́ТАВРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́таврувати. Тяжко їй запам'ятати оці страшні п'ять знаків, витавруваних на руці (А. Хижняк); // ви́таврувано, безос. пред. Варнак – каторжник, у якого на обличчі було витаврувано букви В, О, Р (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах