виткий

ВИТКИ́Й, а́, е́.

1. Який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини).

Вікна виходили в сад, де на тлі безкрайого моря повзли візерунчастим різьбленням альтанок виткі троянди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 254);

Щороку навесні з кореневищ хмелю виростають довгі, іноді до 18 м, виткі.. стебла (Лікар, рослини.., 1958, 165).

2. Кучерявий, непрямий (про волосся).

На темному, виткому волоссі [дівчини] — білий вовняний шарфик (Хор., Ковила, 1960, 25);

Виткі, чорні до блиску коси розкішно спадали їй на плечі (Гончар, І, 1954, 462).

3. Звивистий.

Сходи були такі тісні, круті й виткі, що спускатися вниз було старому тяжче, ніж лазити нагору (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 385);

Тут ріка, стежина в ліс біжить витка (Дор., Три богатирі, 1959, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виткий — витки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виткий — В'юнкий, кручений, кучерявий, закучерявлений; (шлях) покручений, звивистий, петлястий, гадючкуватий, кривулястий, в'юнистий, непрямий. Словник синонімів Караванського
  3. виткий — -а, -е. 1》 Який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). 2》 Кучерявий, непрямий (про волосся). 3》 Звивистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виткий — ВИТКИ́Й, а́, е́. 1. Який має властивість під час росту витися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь; в'юнкий (про рослини). Вікна виходили в сад, де на тлі безкрайого моря повзли візерунчастим різьбленням альтанок виткі троянди (З. Словник української мови у 20 томах
  5. виткий — Батожистий, бгачкий, гнучкий, в'юнистий, в'юнкий, кручений, ліанистий Фразеологічні синоніми: як хміль; як кручений панич Словник синонімів Вусика
  6. виткий — ВИТКИ́Й (який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь), КРУ́ЧЕНИЙ. На сонячному боці (балкона) добре ростуть такі виткі рослини, як кручені паничі, горох запашний, виткі троянди (з газети); Кручений плющ. Словник синонімів української мови
  7. виткий — Витки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виткий — Виткий, -а, -е Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у. Словник української мови Грінченка