1. Словник української мови в 11 томах

витлумачувати

ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЛУМАЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Роз’яснювати, давати вичерпне пояснення, тлумачення чому-небудь.

Голота ж не вважала за потрібне витлумачувати перед кимсь свої вчинки (Вільде, Сестри.., 1958, 18);

// Перекладати.

За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (Кучер, Голод, 1961, 351).

2. Уясняти собі, розуміти так чи інакше що-небудь.

Харкевич ніколи не знав, як витлумачує Козлов його думки (Голов., Тополя.., 1965, 18);

Моє застереження хитрючі майстри витлумачили по-своєму (Збан., Малин. дзвін, 1958, 59);

Він не подумав про те, що громадськість може саме так витлумачити його вказівку (Руд., Вітер.., 1958, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витлумачувати — витлума́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витлумачувати — Витовкмачувати, роз'яснювати, товкмачити, ТЛУМАЧИТИ, вияснювати. Словник синонімів Караванського
  3. витлумачувати — -ую, -уєш, недок., витлумачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Роз'яснювати, давати вичерпне пояснення, тлумачення чому-небудь. || Перекладати. 2》 Уясняти собі, розуміти так чи інакше що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. витлумачувати — ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЛУМАЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Давати тлумачення чого-небудь, пояснювати якимось чином. Голота ж не вважала за потрібне витлумачувати перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  5. витлумачувати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док. Словник синонімів української мови