1. Словник української мови в 11 томах

витолочений

ВИ́ТОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́толочити.

Всі висадки були витолочені, неначе по їх качались коні (Н.-Лев., II, 1956, 62);

Влітку, мабуть, не заходили сюди учні, бо вигнався високий, ніким не витолочений бур’ян (Збан., Малин. дзвін, 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витолочений — ви́толочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витолочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витолочений — ВИ́ТОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́толочити. Всі висадки були витолочені, неначе по їх качались коні (І. Нечуй-Левицький); Влітку, мабуть, не заходили сюди учні, бо вигнався високий, ніким не витолочений бур'ян (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. витолочений — Ви́толочений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)