1. Словник української мови в 11 томах

витручений

ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трутити.

[Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап’ятнована знаком погорди..? (Фр., IX, 1952, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витручений — ви́тручений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. витручений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до витрутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витручений — ВИ́ТРУЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до ви́трутити. [Таня:] Я хіба Не витручена з-між людей, хіба Не нап'ятнована знаком погорди? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах