витурити

ВИ́ТУРИТИ див. виту́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витурити — ви́турити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витурити — див. витурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витурити — ВИ́ТУРИТИ див. виту́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. витурити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. витурити — Ви́турити см. витуряти. Словник української мови Грінченка