вихваляння
ВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вихваля́ти.
Віра була вродлива, знала про це, а тьотя Даша непомірним вихвалянням підтримувала в ній упевненість (Руд., Вітер.., 1958, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихваляння — вихваля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вихваляння — -я, с. Дія за знач. вихваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихваляння — ВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вихваля́ти і вихваля́тися. Пропаганда й вихваляння забороняється, тільки критика та роз'яснювання (В. Винниченко); – Але ж огидно слухати таке нахабне вихваляння! – не вгавав перший (В. Словник української мови у 20 томах
- вихваляння — див. хвастощі Словник синонімів Вусика