1. Словник української мови в 11 томах

вихилений

ВИ́ХИЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хилити.

Кілька тих крапель упало Миронові на лице, вихилене.. з-під оборога (Фр., IV, 1950, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихилений — ви́хилений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вихилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихилити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихилений — ВИ́ХИЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хилити 1 і ви́хилитися 1. Кілька тих крапель упало Миронові на лице, вихилене .. з-під оборогу (І. Франко); Задер [Руслан] голову догори й побачив тебе, вихиленого з вікна (Ю. Андрухович). Словник української мови у 20 томах