1. Словник української мови в 11 томах

вихиляти

ВИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ХИЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін.

Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (Фр., IV, 1950, 82);

Та як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт (Март., Тв., 1954, 164);

Вихиливши у вікно голову, вона кидала очима затурбовані погляди, пильно дослухалася (Вас., II, 1959, 61);

*Образно. Холодна ніч… З густої тьми журба якась могильна Вихилює лице своє бліде (Фр., XI, 1952, 18).

2. розм. Випивати до дна (перев. про алкогольні напої).

От зеленого налили вина, Піднесли його Соловейкові; В одну руку він брав легесенько, Вихиляв усе за один ковток (Граб., II, 1959, 372);

Одним духом вихиляє [Клим] чарку (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 124);

— Ну, дай же, боже, щоб наші живими повернулися, а ми теж до того щасливого часу дожили, — приказала мати і вихилила одним духом келешок (Тют., Вир, 1964, 509).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихиляти — вихиля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вихиляти — (голову) висувати; (чарку) випивати, видудлювати, док. ВИХИЛИТИ, вижлуктати; р. вихилювати. Словник синонімів Караванського
  3. вихиляти — -яю, -яєш і рідко вихилювати, -юю, -юєш, недок., вихилити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. 2》 розм. Випивати до дна (перев. про алкогольні напої). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вихиляти — ВИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ХИЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вихиляти — див. висувати Словник синонімів Вусика
  6. вихиляти — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. вихиляти — Вихиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. ІІІ. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. І. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197. Словник української мови Грінченка