1. Словник української мови в 11 томах

вихлятися

ВИХЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. Рухаючись, вигинатися, згинатися, хитатися.

Татарський богатир, звіроподібний мурза, вихлявся на коні, глузуючи, показував панам свою спину (Кач., Вибр., 1953, 155);

Кінь сам іде вводу… По груди в воді, повагом ступає по каміннях дна ріки, іноді вихляється, хропе, щоб не впасти (Досв., Гюлле, 1961, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлятися — вихля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вихлятися — -яюся, -яєшся, недок., розм. Рухаючись, вигинатися, згинатися, хитатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлятися — ВИХЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. Рухаючись, вигинатися, згинатися, хитатися. Кінь сам іде в воду... По груди в воді, повагом ступає по каміннях дна ріки, іноді вихляється, хропе, щоб не впасти (Олесь Досвітній); Татарський богатир... Словник української мови у 20 томах