1. Словник української мови в 11 томах

вихоритися

ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться і ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори ( див. ви́хор¹ 1).

Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що "поїздом" санчат мчать з гори (Вол., Озеро.., 1959, 138);

Пара вихриться стовпами. Пилу горнеться сувій, Де проходить над степами Непоборний Суховій (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 99);

*Образно. В кожного безліч думок вихрилось в голові (Коп., Лейтенанти, 1947, 3).

ВИ́ХОРИТИСЯ², иться і ВИХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Стояти вихором, вихрами ( див. ви́хор²).

Над скронею в неї вихорилося пополовіле волосся (Чорн., Пісні.., 1958, 57);

Невпорядкований чуб вихрився, надаючи Саїдові вигляду людини, що здатна упертися плечем у землю і спинити її одвічний біг (Ле, Міжгір’я, 1953, 209);

Під кашкетом сторч, скуйовджено і без пуття вихрилося руде волосся (Смолич, II, 1958, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихоритися — ви́хоритися 1 дієслово недоконаного виду про вітер ви́хоритися 2 дієслово недоконаного виду про волосся Орфографічний словник української мови
  2. вихоритися — I -иться і вихритися, вихриться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)). II -иться і вихритися, вихриться, недок. Стояти вихором, вихрами (див. вихор II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Здійматися, крутитися вихором (див. ви́хор¹). Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що “поїздом” санчат мчать з гори (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вихоритися — див. вирувати; крутитися Словник синонімів Вусика
  5. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця... Словник синонімів української мови
  6. вихоритися — Ви́хоритися, -рюся, -ришся гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29. Словник української мови Грінченка