1. Словник української мови в 11 томах

вичепурений

ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чепурити.

Ряд стильних, вичепурених хат із садками. Коло однієї гуляють парубки й дівчата, водять танок (Вас., III, 1960, 370);

Напевно, ті кілька кроків, що йому доводилося робити поміж вичепурених на танці дівчат, здавались йому милею (Вільде, Сестри.., 1958, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичепурений — ви́чепурений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичепурений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичепурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичепурений — ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́чепурити. Ряд стильних, вичепурених хат із садками. Коло однієї гуляють парубки й дівчата, водять танок (С. Васильченко); // Який вичепурився. Словник української мови у 20 томах
  4. вичепурений — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови