1. Словник української мови в 11 томах

вичислювати

ВИЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.

1. Рахувати.

Він [Павлик] уже до тисячі вичислить (Горд., Буян, 1938, 5).

2. Перераховувати.

І тліють огні тут могучі; усіх тут вичислювать я не берусь (Фр., XI, 1952, 414);

Іван присяг би, що професор не вміє сам вичислити всіх міст у Німеччині або всіх гір у Франції, а йому двійку дав за це (Круш., Буденний хліб.., 1960, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичислювати — вичи́слювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вичислювати — -юю, -юєш, недок., вичислити, -лю, -лиш, док., перех., діал. 1》 Рахувати. 2》 Перераховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичислювати — Лічити, полічити, вилічувати, вилічити, повилічувати, залічувати, залічити, позалічувати, злічити, позлічувати, налічувати, налічити, поналічувати, облічувати, облічити, пооблічувати, перелічувати, перелічити, поперелічувати, рахувати, порахувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. вичислювати — ВИЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЧИСЛИТИ, лю, лиш, док. 1. діал. Рахувати. Він [Павлик] уже до тисячі вичислить (К. Гордієнко). 2. кого, що, діал. Перераховувати. І тліють огні тут могучі; усіх тут вичислювать я не берусь (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вичислювати — ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити. Словник синонімів української мови